- напророкувати
- напроро́чить, предсказа́ть; проре́чь
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
напророкувати — у/ю, у/єш і напроро/чити, чу, чиш, док., перех., розм. Передректи, провістити що небудь. || Пророкуючи, накликати, зробити дійсністю що небудь … Український тлумачний словник
напророкувати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
вивіщувати — ую, уєш, док., перех. і без додатка, заст. Напророкувати … Український тлумачний словник
наворожити — рожу/, ро/жиш, док., наворо/жувати, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Ворожачи, напророкувати чого небудь комусь … Український тлумачний словник
напророчити — див. напророкувати … Український тлумачний словник
накликати — (що на кого що своїми діями / словами спричинити що н. неприємне, небажане), спровадити, спроваджувати, звести, зводити, наволокти, наволікати; навіщувати, напророкувати, напророчити (кому що наперед сказавши, подумавши про щось небажане, нібито… … Словник синонімів української мови